Хворим з соматоформними розладами і вегетативною дисфункцією можуть призначатися:

• транквілізатори бензодіазепінового ряду;
• нейролептики (сульпірид – атиповий нейролептик);
• анксіолитики (небензодіазепінові транквілізатори);
• антидепресанти;
• ноотропи;
• препарати беладони (при вегетативних кризах з вагоінсулярною та змішаною симптоматикою);
• блокатори β-адренорецепторів (при симпатоадреналовій симптоматиці);
• рослинні препарати;
• гомеопатичні препарати.

Автори в своїй практиці досить часто використовують комплексні рослинні препарати. Вони діють набагато м’якше антигіпертензивних, що дозволяє уникнути надмірного зниження артеріального тиску або зменшення ЧСС у пацієнтів з вегетативною дисфункцією: А-ДІСТОН та КАРДІОЛІН. А-дістону віддається перевага у пацієнтів збудливих, з гіперсимпатикотонією, схильних до підвищення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і суправентрикулярних порушень ритму. До складу препарату входять біологічно активні речовини плодів глоду, трави пустирника, коренів і кореневищ валеріани, плодів фенхеля, листя м’яти перцевої, квітів арніки гірської. Комбінація рослинних компонентів представлена ​​в препараті А-ДІСТОН в оптимальних дозах, що забезпечує гармонійну дію комбінації на різні регуляторні процеси і запобігає передозування кожного з компонентів.

А-ДІСТОН має легку седативну дію (пустирник, валеріана, м’ята, арніка, фенхель), кардіотонічну та протиаритмічну дії (глід), сприяє зниженню артеріального тиску (пустирник, глід, валеріана, арніка).

КАРДІОЛІН частіше призначається пацієнтам похилого віку з ішемічною хворобою серця: дифузним кардіосклерозом, серцевою недостатністю І ст. і синусовим ритмом. Як правило, це хворі старшого віку, у яких на фоні прийому базисної терапії серцевої недостатності (інгібітори АПФ, блокатори β-адренорецепторів, антагоністи альдостерону) зберігається задишка, погана переносимість фізичного навантаження, спостерігаються незначні і непостійні набряки. До складу препарату КАРДИОЛІН входять біологічно активні речовини трави горицвіту весняного, екстракт ялівцю, квіток арніки та м’яти. Препарат сприяє зниженню артеріального тиску, зменшенню набряклості, поліпшення переносимості фізичних навантажень.

Клінічні випадки.

Показовими є такі приклади.

1. Пацієнт М., 46 років. Звернувся в клініку в зв’язку з частими нападами серцебиття (кілька разів на добу, переважно ввечері після роботи), підвищенням артеріального тиску до 150/90 мм рт.ст. при психоемоційному навантаженні. При огляді дратівливий, обличчя гіперемоване, говорить швидко, емоційно, перебиває лікаря. АТ 150/100 мм рт.ст., ЧСС 98 уд./хв, пульс ритмічний. Дані функціональних і лабораторних досліджень в межах норми. Пацієнту поставлений діагноз: гіпертонічна хвороба 2-го ст. Призначено раміприл 5 мг на добу і бісопролол 2,5 мг на добу. Через 3 дні лікування пацієнт поскаржився на виражену слабкість, сонливість, запаморочення, значно знизився рівень працездатності. АТ 100/50 мм рт.ст., ЧСС 50 уд./хв. Дратівливість ще більш посилилась. Таким чином, призначене спочатку лікування артеріальної гіпертензії виявилося занадто сильним і призвело до надмірного зниження артеріального тиску. Це можна пояснити тим, що при огляді лікаря у пацієнта зазначалося ситуаційне підвищення артеріального тиску, яке спостерігалося у нього і раніше при психоемоційних навантаженнях. Лікування було переглянуто. Пацієнту призначено А-дістон по 15-20 крапель 3 рази на добу, а доза раміприлу зменшена до 2,5 мг. Надалі пацієнт відзначив зменшення частоти нападів серцебиття, зниження ЧСС до 75-80 уд./хв під час навантаження. АТ підтримувався в межах 120-130/80-85 мм рт.ст. Таким чином, призначення комплексного рослинного препарату А-дістон дозволило зменшити дозу антигіпертензивних препаратів і уникнути надмірного зниження артеріального тиску.
2. Пацієнтка А., 72 роки. Спостерігається в клініці протягом 10 років з приводу гіпертонічної хвороби. Приймає валсартан 160 мг на добу, бісопролол 5 мг на добу. АТ 130-140/80-90 мм рт.ст., ЧСС 60-65 уд./хв. В останній рік відзначає посилення дратівливості, тривожності, часті гіпертензивні кризи, що пов’язує з переїздом на нове місце проживання. Раптове підвищення артеріального тиску до 200/100 мм рт.ст. виникає спонтанно без зв’язку з фізичним або психоемоційним навантаженням 2-3 рази на місяць, що супроводжується збудженням, ознобом, тремором, серцебиттям (до 110-120 уд./хв), перебоями в роботі серця і вимагає невідкладної допомоги. Хворій було рекомендовано збільшити дозу антигіпертензивних препаратів (валсартана до 320 мг) і додати прийом 2,5 мг амлодипіну щодня. В результаті у пацієнтки АТ знизився до 110/60 мм рт.ст., ЧСС збільшилася до 90 уд./хв. Хвору стала турбувати слабкість, сонливість, різко знизилася працездатність. Вирішено було повернутися до раніше призначеної схеми антигіпертензивної терапії і додати А-дістон по 20 крапель 3 рази на добу. Прийом рослинного препарату протягом 1 місяця сприяв зменшенню тривожності, дратівливості, поліпшенню сну і дозволив уникнути частих підвищень АТ. За останній місяць «гіпертонічних кризів» пацієнтка не відзначала.
3. Пацієнтка С., 28 років. Напружено і ненормовано працює, виплачуючи кредит за квартиру. Постійно перебуває в напрузі, береться за будь-яку оплачувану роботу. Стежить за курсом долара, звістки про коливання якого викликають напади серцебиття з відчуттям кому в горлі. При серцебитті приймає карвалол, після якого настає сонливість, знижується працездатність. Консультувалася у кардіолога, який, не знайшовши органічних змін з боку серцево-судинної системи і порушення функції щитовидної залози, порекомендував приймати регулярно блокатори β-адренорецепторів. Напади серцебиття припинилися, але в спокої частота пульсу знизилася до 45 уд./хв, АТ – до 80/50 мм рт.ст., з’явилася сильна слабкість, в зв’язку з чим пацієнтка припинила приймати блокатори β-адренорецепторів. Після їх скасування напади серцебиття поновилися. При огляді: АТ 130/80 мм рт.ст., ЧСС 58 уд./хв, поодинокі екстрасистоли (2-3 в хвилину). Пацієнтка скаржиться на збудливість, тривожність, відчуття небезпеки, що наближається. Дуже побоюється приймати транквілізатори через можливість звикання і «перетворення в овоч». З огляду на відсутність органічної патології і виражену вегетативну симптоматику на тлі тривожного розладу, був рекомендований прийом мебікару в дозі 300 мг 2 рази на добу і А-дістон по 15-20 крапель 2 рази на добу з додатковим прийомом при виникненні відчуття серцебиття. Через 1 місяць пацієнтка відзначила суттєве поліпшення стану: стала спокійнішою, впевненішою в собі, практично перестали турбувати напади серцебиття. У разі підвищення ЧСС у дівчини більше немає панічної реакції, вона приймає превентивно 20 крапель А-дістону, що дозволяє уникнути нападу.
4. Пацієнтка В., 86 років, ніколи не лікувалася. Звернулася до терапевта в зв’язку з появою задишки і серцебиття при звичайному фізичному навантаженні (робота по дому). Ввечері стала відзначати деяку пастозність гомілок і тилу стопи. Знизилась працездатність. На момент огляду: АТ 140/70 мм рт.ст., ЧСС 64 уд./хв. На ЕКГ зареєстровані поодинокі суправентрикулярні екстрасистоли, ішемічних змін не виявлено. Від прийому медикаментів хвора відмовилася, оскільки «ніколи в житті таблеток не приймала». Призначено Кардіолін по 15-20 крапель 2-3 рази на добу. Призначення комплексного рослинного препарату прийнято хворою дуже позитивно. Через 2 тижні прийому відзначила поліпшення переносимості фізичного навантаження, зменшення задишки, поява «життєвої сили», зникнення набряків. Рівень АТ і ЧСС не змінився.
5. Пацієнт, 72 роки, переніс інфаркт міокарда 3 роки тому. Обмежує себе у фізичному навантаженні, оскільки побоюється повторного інфаркту. Приймає стандартну терапію – ацетилсаліцилова кислота (АСК), статини, інгібітори АПФ. Скаржиться на задишку при навантаженні, яка виникає і посилюється після тривалого перебування в квартирі (3 місяці зими хворий не виходив з дому, оскільки живе на п’ятому поверсі в будинку без ліфта). АТ 140/80 мм рт.ст. (на тлі прийому раміприлу), ЧСС 62 уд./хв. Відзначається легка пастозність гомілок. Дані ЕхоКГ свідчать про відсутність збільшення розмірів порожнин серця і незначне зниження фракції викиду (53%). Пацієнт отримує добре підібрану терапію, яка контролює гемодинаміку і функції серця, тому йому було додано Кардіолін по 20 крапель 2-3 рази на добу. Через 1 місяць прийому рослинного препарату хворий відзначив зменшення задишки і покращення переносимості фізичних навантажень. Пастозності гомілок не відзначено. Пацієнт виходить на прогулянки, виїжджає на дачу і планує наступну зиму провести активно, не обмежуючи себе межами квартири.
6. Рослинні препарати широко використовують і наші колеги для контролю симптомів вегетативної дисфункції на тлі синдрому хронічної втоми. Колега М., 44 роки, пише докторську дисертацію, підробляє в приватній клініці. Робочий день триває з 7 години ранку до 22 годин вечора. Останнім часом став дратівливим, тривожним, не може зосередитися, хоче кинути роботу над дисертацією. В якості причини висуває погіршення здоров’я – поява нападів серцебиття, перебої в роботі серця, біль в грудній клітці і транзиторних підвищень АТ (до 150/100 мм рт.ст.). Обстежено на предмет наявності ішемічної хвороби серця, діагноз якої був відкинутий. Був рекомендований регулярний прийом А-дістону по 15-20 крапель 3 рази на добу і превентивно перед очікуваним навантаженням. Через кілька тижнів зазначив зменшення перебоїв в роботі серця і серцебиття, стабілізацію артеріального тиску, поліпшення сну. Став більш зібраним, зосередженим, серйозно займається науковими дослідженнями і не збирається їх переривати.

Висновки.

Всі наведені приклади свідчать про те, що препарати традиційних для України рослин, здавна використовуваних в народній медицині, не втратили свого значення і в епоху високих досягнень фармакологічної науки.

Рослинні препарати можуть призначатися:

• як самостійна терапія у пацієнтів з функціональними розладами (вегетативною дисфункцією) і людей похилого віку, котрі мають потреби в активній терапії;
• в комплексній терапії артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності як симптоматичний засіб;
• в якості препарату «на вимогу» у людей, схильних до надлишкової вегетативної реакції на соціальні подразники;
• у людей з синдромом хронічної втоми, метеозалежних осіб.

Комплексні рослинні препарати мають збалансований склад, нетоксичні, не чинять істотних побічних ефектів і позитивно сприймаються пацієнтами. Використання їх в клінічній практиці допоможе краще контролювати симптоми соматоформних розладів і вегетативної дисфункції, яка часто супроводжує різну соматичну патологію.