Знаменитий італійський мандрівник Марко Поло в своїх працях згадував про індійських йогів, що живуть до 150 років: «Вони п’ють приготовлену особливим способом мікстуру з сірки і ртуті, яка приносить їм довге життя, дає міцне здоров’я, зберігає ясність розуму».

Великий арабський лікар Аль-Біруні писав: «… найефективніші ліки на основі ртуті і сірки, вони здатні зцілити безнадійно хворих, повернути юність людям похилого віку, відновити чоловічу силу і продовжити життя людини на вельми довгий термін».

Ртуть як лікувальний засіб описана в багатьох стародавніх трактатах. У китайській медицині алхімічна піч з плавлячуюся в ній сіркою і ртуттю зведена в символ зародження нового життя. «Даруюча життя» – так називали ртуть в старовинних медичних манускриптах. У багатовіковому вченні алхіміків, гармонійно поєднуються елементи сірки та ртуті і означають Філософський камінь. В процесі тривалих дослідів було виявлено, що Філософський камінь у вигляді розчину, стає Еліксиром Життя, виліковує від важких недуг, даруючи довголіття. Рецепт же чудодійного складу зберігався в глибокому секреті і передавався лише обраним, зобов’язаним зберігати секрет чудової панацеї.

Найперші розробки методів лікування за допомогою мікродоз ртуті почалися ще 3 тисячоліття тому в Індії. Стародавні індійці, дотримуючись основного правила своєї релігії – ненасильства, відкидали хірургічну практику. Це послужило імпульсом до пошуку універсального препарату, який міг би допомогти хворим з різними патологіями. Стародавні лікарі, протягом багатьох сотень років, перепробувавши різні методи і способи – лікування травами, мінералами, різними металами, накопичили величезний досвід. Отримані знання привели до розвитку Расаяни – науки, що використовує лікувальні властивості ртуті. Лікування препаратами на основі цього металу вважалося більш ефективним в порівнянні з будь-якими іншими методами і позиціонувалося древніми індійськими лікарями як божественне. Таємні знання алхіміків, ймовірно, загубилися б в століттях, якби сучасні вчені не звернули уваги на багатовікову мудрість східних цілителів.

Комплексний гомеопатичний препарат МЕРКУРІД – результат 17-річних досліджень в галузі фармакології, біохімії, імунології, над створенням, якого працювало понад 60 професіоналів. Діючою речовиною є «нова молекула», яка представляє собою хелатний комплекс меркуріусу корозівусу і сірковмісної амінокислоти – цистеїну. Відомо, що гомеопатичні препарати, до складу яких входить меркуріус корозівус виявляють протизапальну активність і традиційно застосовуються відповідно до гомеопатичної фармакопеї в лікуванні патології інфекційно-запального генезу з переважним ураженням слизових оболонок різних органів (Варшавський В. І., 1989; Шаретт Ж., 1993).

Цистеїн – замінна амінокислота, яка допомагає знешкоджувати токсичні речовини і захищає організм від шкідливої ​​дії радіації. Цистеїн не тільки один з найбільш потужних антиоксидантів, а й попередник глутатіону – речовини, що надає захисну дію на клітини печінки і головного мозку від пошкодження алкоголем, деяких лікарських препаратів та токсичних речовин. Додатковий прийом цистеїну необхідний при ревматоїдному артриті, захворюваннях артерій, раку. Він прискорює одужання після операцій, опіків, зв’язує важкі метали. Ця амінокислота прискорює спалювання жирів і утворення м’язової тканини. Цистеїн має здатність руйнувати слиз в дихальних шляхах, тому його часто застосовують при бронхітах та емфіземі легенів. Він прискорює процеси одужання та грає важливу роль в активізації лейкоцитів і лімфоцитів.

Властивості цих речовин сприяють активізації захисних сил організму та можуть бути використані в лікуванні такої патології, як захворювання сечостатевої системи (простатит, пієлонефрит, аднексит, цистит, кольпіт, ендоцервіцит), ЛОР-органів та органів дихання (ангіна, ларингіт, фарингіт, бронхіт, пневмонія), шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентероколіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпи шлунка та товстого кишечника), ендокринної системи (тиреоїдит), опорно-рухового апарату (артрит, ревматизм), лімфаденіт.

Як показали дослідження МЕРКУРІД проявляє особливу тропність до слизових оболонок організму та сприяє відновленню імунологічних реакцій в цих органах.

Чому вплив на імунні реакції слизових оболонок має лікувальну дію при такому великому спектрі патології? Відповідь – в анатомічних особливостях людини. Загальна площа слизових оболонок в організмі людини перевищує 400 м², іншими словами в 200 разів більша за площу поверхні шкіри. Таким чином, ймовірність контакту організму з екзогенними антигенами в області слизових оболонок значно вища, ніж на шкірі.

Слизові оболонки являють собою єдину систему, яка взаємопов’язано функціонує в умовах норми і патології. Слизові оболонки виконують ряд життєво необхідних функцій – бар’єрну, обмінну, синтетичну, дезінтоксикаційну, імуномодулюючу, а також перешкоджають розвитку патогенної флори. Тут виробляються засоби захисту організму, наприклад секреторний імуноглобулін A (sIgA), який переважно міститься в виділеннях слизових оболонок – слині, слізної рідини, виділеннях з носа, поті, молозиві, в секреті легенів, сечостатевих шляхів та шлунково-кишкового тракту, де забезпечує захист поверхонь, сполучених із зовнішнім середовищем, від мікроорганізмів.

Основною функцією секреторного IgA є забезпечення місцевого імунітету, захист дихальних, сечостатевих шляхів та шлунково-кишкового тракту від інфекцій. Секреторні антитіла мають виражену антиадсорбційну дію: вони перешкоджають прикріпленню бактерій, вірусів, паразитів до поверхні епітеліальних клітин, запобігають адгезію, що дозволяє захистити клітини від пошкоджень. Іншими словами, секреторний імуноглобулін разом з неспецифічними факторами імунітету забезпечує захист слизових оболонок від впровадження патогенів (мікроорганізмів, вірусів).

Терапевтичний ефект при різних патологіях, полягає в здатності МЕРКУРІДУ нормалізувати вироблення секреторного IgA, зниження гіперпродукції прозапальних цитокінів, відновлення імунної системи слизових оболонок організму, що дає можливість організму хворого позбутися від різних захворювань, які супроводжуються залученням слизових оболонок в запальний процес.

Клінічні дослідження лікарського препарату МЕРКУРІД проводилися з урахуванням вимог доказової медицини. На кафедрі клінічної імунології та алергології НМУ (керівник, професор Г.М. Дранник) та у відділенні сексопатології і андрології Інституту урології АМН України (керівник, професор І.І. Горпінченко) було проведено порівняльне плацебо-контрольоване дослідження у 100 пацієнтів.

В якості моделі інфекційно-запального захворювання був обраний хронічний простатит, що дало можливість вивчити не тільки протизапальну, дезінтоксикаційну та імуномодулюючу активність препарату МЕРКУРІД, а й оцінити його вплив на імунну систему слизових оболонок (вироблення секреторного імуноглобуліну А – sIgA) та рівень продукції цитокінів – фактору некрозу пухлини альфа (ФНОα – білкова молекула, яка здатна здійснювати цитотоксичний ефект на пухлинні клітини, володіє імунорегуляторними та прозапальними властивостями).

Для оцінки ефективності лікування використовували міжнародні стандартизовані анкети: NIH-CPSI, 1999. (США); IPSS (США), QoL – реєстрація впливу лікування на якість життя; проводили об’єктивний огляд пацієнтів (вимірювання ЧСС, АТ, температури тіла), інструментальні (УЗД внутрішніх органів), лабораторні дослідження – визначення S-IgA, ФНОα та ін.

В результаті було встановлено, що препарат має протизапальні, імуномодулюючі, дезінтоксикаційні властивості. Сприяє активації захисних сил організму, підвищує працездатність та загальну неспецифічну резистентність (опірність до захворювань). Відновлює порушені функції органів і систем. МЕРКУРІД нормалізує фактори протипухлинного (TNFα), противірусного, протипаразитарного (sIgA) захисту. При хронічному бактеріальному простатиті відновлює сечовипускання, зменшує біль, підвищує якість життя та сексуальні можливості.

Завдяки такому спектру дії препарат показаний в комплексній терапії запальних процесів при захворюваннях:

• органів дихання (ангіна, ларингіт, бронхіт, пневмонія);
• сечостатевої системи (пієлонефрит, простатит, аднексит);
• шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентероколіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпи шлунка, товстого кишечника);
• ендокринної системи (тиреоїдит);
• опорно-рухового апарату (артрит, ревматизм, міозит, хвороба Бехтерєва), при лімфаденітах.

Важливо і те, що препарат МЕРКУРІД добре переноситься хворими. Побічні ефекти та негативні прояви при застосуванні препарату в лікуванні не були зареєстровані.

Препарат призначають сублінгвально. Дорослим рекомендується приймати по 7 гранул 3 рази на добу; дітям у віці старше 6 років – по 3 гранули 3 рази на добу. Курс лікування – 3-4 тижні. Для досягнення стійкого результату рекомендується повторення курсу лікування з інтервалом 2 тижні.