Хронічні запальні захворювання лімфоїдного глоткового кільця (хронічний тонзиліт і хронічний аденоїдит) – одна з найважливіших проблем дитячої отоларингології та педіатрії.

 Згідно зі статистикою, до 40% дітей страждають на хронічний аденоїдит, в переважній більшості випадків він розвивається у дітей 3-7 років.
 Згідно з інформацією ВООЗ, на хронічний тонзиліт страждають до 15% дорослих жителів планети, а серед дітей цей показник ще вище – до 30%.
 У загальній дитячій популяції частка дітей з хронічними аденотонзилітами коливається від 20% до 50%, в групі часто хворіючих дітей від 37% до 70%.
 Хронічні аденотонзиліти небезпечні розвитком різних ускладнень та пов’язаних патологічних станів (абсцеси, гломерулонефрит, міокардит, ревматичні захворювання).

Однак, у більшості дітей хронічно запалені мигдалини розростаються (гіпертрофуються) і формують вегетації. При відсутності лікування, вегетації перекривають дихальні шляхи, що порушує фізіологічний акт дихання і призводить до системної нестачі кисню у всьому організмі (гіпоксії).

В області глотки, яка з’єднує між собою порожнини носа, рота, ділянки гортані і стравоходу, налічується шість мигдаликів. Вони разом, як периферичні органи імунітету, утворюють так зване лімфатичне глоткове кільце Пирогова – Вальдейера (Н. І. Пирогов, вітч. хірург і анатом; Н. W. G. Waldeyer, нім. анатом).

Міфи та правда про захворювання

«Мигдалини взагалі не потрібні організму дитини»?
Мигдалики і аденоїди (глоткова мигдалина) представляють собою скупчення лімфоїдної тканини; вони є першим бар’єром захисту від мікробів, що надходять з повітрям, водою і їжею. В якості важливого імунного органу, мигдалини починають функціонувати з 3-6 місячного віку; вони беруть участь як в специфічних (проти конкретного збудника), так і в неспецифічних («відразу проти всіх») імунних реакціях.

«Якщо дитина часто хворіє, у нього постійно тече з носа – це від аденоїдів!»?
Так, можливо і таке. Але проблема набагато ширше, ніж здається на перший погляд, і не можна в ній звинувачувати тільки «нещасні» аденоїди. Адже вони, по суті своїй, покликані, навпаки, захищати організм від шкідливих мікробів. А правильніше було б спробувати розібратися з причиною (вірусні або бактеріальні інфекції, алергія, зниження імунітету і т.д.).

«Якщо позбутися від мигдалин, то людина починає часто хворіти»?
На шляху інфекції, проникаючої повітряно-крапельним і харчовим шляхом, стоять не тільки піднебінні мигдалики, а й трубні, а також глоткова. Якщо доктор рекомендує позбутися уражених мигдаликів, то необхідно послухатися його поради і не хвилюватися з приводу свого імунітету.

«Операція – обов’язковий результат хронічного аденоїдиту і тонзиліту»?
Насправді, видалення мигдалин – це вимушений крок, на який лікар йде тільки в разі, коли всі випробувані безопераційні (консервативні) методи безсилі перед інфекцією, яка загрожує не просто вічно сидіти в лакунах, а норовить прорватися до серця, суглобів, нирок. При цьому існують суворі показання для видалення мигдалин. Зауважте – власне їх збільшення або розростання не є показанням для операції.

Similia similibus curantur — «подібне виліковується подібним»!

Гомеопатія – не брехня і не обман!
Понад 270 багатоцентрових клінічних випробувань (США, Німеччина, Франція, Канада, Великобританія і т.д.), відповідно до принципів доказової медицини.

«Обманка», яка не містить лікувальних речовин!
Цілющі властивості гомеопатичним препаратам надає особливий спосіб їх приготування, в ході якого вихідна речовина в строго визначеній послідовності розводиться і струшується.

Гомеопатія і алопатія (традиційна медицина) несумісні!
Правильно підібрані гомеопатичні препарати підсилюють дію хімічних ліків, відкривають можливість комплексного оздоровлення, дозволяють розірвати «хибні кола» при багатьох захворюваннях. В якості загальнозміцнюючого, профілактичного і очищаючого засобу гомеопатія використовується в багатьох медичних установах і навіть в реанімаційних відділеннях лікарень.

Гомеопатія як психотерапія, своєрідний гіпноз, навіювання.
У гомеопатію можна вірити або не вірити, але на позитивний результат це ніяк не впливає, так як нею успішно лікують і новонароджених, і хворих, які перебувають в комі, і тварин: для них навіювання і гіпноз як спосіб лікувального впливу виключається.

Гомеопатія може спровокувати сильні загострення хвороби, бувають протипоказання і побічні дії.
Гомеопатичне лікування не має протипоказань, не робить побічних дій і не викликає алергічних реакцій. У цьому його особливість і незаперечне достоїнство. Разом з тим, на початкових етапах лікування у деяких людей можливе тимчасове незначне посилення симптомів захворювання – т. зв. гомеопатичне загострення. Однак, на відміну від традиційної медицини, загострення розцінюється як успіх, а не як невдача («зцілення великої хвороби через малу»).

Іов-малюк УФК — гомеопатичний протизапальний композиційний препарат

Jodum (йодум, або йод) має заспокійливу, протизапальну дію, тропен до запальних захворювань носоглотки.

Thuja occidentalis (Туя західна) діє як імуномодулятор при хронічному запаленні зі схильністю до гіпертрофії і гіперплазії, особливо на слизових оболонках, в лімфоїдній тканині та залозах. Має протизапальну, протинабрякову, знеболювальну дії, покращує кровообіг і регулює обмінні процеси в організмі.

Berberis, Fructus (Барбарис звичайний, ягоди) має протизапальну, знеболюючу дію, діє заспокійливо на центральну нервову систему.

Eupatorium perfoliatum (Сідач пронзенолистий) відомий в народі під назвою «костоправа» через властивості дуже швидко полегшувати біль у м’язах і кінцівках при деяких гарячкових захворюваннях.

Препарат швидко і майже повністю всмоктується, в основному в порожнині рота. Не утворює токсичних метаболітів, не депонується в організмі. Безпечний для дітей з алергіями, іншими супутніми захворюваннями, сумісний з будь-якими іншими препаратами. У неважких випадках, дозволяє уникнути операції з приводу аденоїдів або хронічного тонзиліту.

Показання до застосування

• аденоїдні розростання (вегетації) I-III ступеня (може бути рекомендований, якщо батьки утримуються від топічних стероїдних засобів, а також від операції);
• профілактика рецидивів після видалення аденоїдів, піднебінних мигдалин;
• хронічний тонзиліт;
• часті респіраторні захворювання та ГРВІ (з профілактичною метою);
• нервова збудливість, порушення сну, часто супутні аденоїдам і хронічному тонзиліту.

Переваги ІОВ-Малюк УФК

☑ препарат виготовлений за технологією німецької школи гомеопатії;

☑ сприяє значному поліпшенню самопочуття і візуальної ЛОР-картини, аж до повного одужання;

☑ перешкоджає повторним аденоїдним розростанням після оперативного втручання;

☑ обриває постійно виникаючий запальний процес в носо- і ротоглотці при частій респіраторній патології;

☑ діє як місцево (на носо- та ротоглотку), так і на весь організм в цілому: виліковуються не лише місцеві симптоми запалення, але і загальні (підвищена нервова збудливість, порушення сну);

☑ ознаки поліпшення починають проявлятися вже на 2-3 тижні прийому лікарського засобу;

☑ дія препарату повільна, але за рахунок оздоровлення конституції дитини не має зворотного ходу, тобто досягнутий ефект залишається на все життя.

Додаткові ефекти

• частота ГРВІ на тлі прийому препарату зменшується в 1,5-2 рази, а частота застосування антибактеріальних препаратів в 2 рази;
• рекомендований до широкого застосування як спосіб збереження здоров’я і посилення резервів адаптації у дитини;
• застосування препарату перспективно в схемах підготовки дітей до відвідування дошкільних і шкільних установ.

Іов-малюк УФК «Дихай вільно, малюк!»